Адреса досвіду:
м. Харків, пр. Тракторобудівників, 110
Харківська загальноосвітня школа І-ІП ступенів № 103 Харківської міської ради Харківської області
Автор досвіду:
Петренко Ірина Олександрівна, спеціаліст вищої категорії
Провідна наукова ідея:
Сучасна система освіти має сприяти формуванню особистості XXI століття: творчої, з розвиненим критичним мисленням, здатної оцінювати себе і навколишній світ, висувати оригінальні ідеї, приймати нестандартні рішення. Саме тому потрібно навчити учнів критично мислити, щоб якнайкраще підготувати до життя в демократичному суспільстві, бо мислячу особистість, яка здатна діяти, визначає її критична грамотність.
Актуальність досвіду:
- Формування людини-професіонала XXI століття.
- Підвищення мотивації навчання.
- Можливість зробити урок більш цікавим для учнів.
- Можливість стимулювати пізнавальну активність школярів
ЗМІСТ:
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ СУЧАСНОГО УРОКУ ЛІТЕРАТУРИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ
РОЗДІЛ 2. БУДОВА УРОКУ ЗА ТРИФАЗНОЮ МОДЕЛЛЮ (Приклади використання методів критичного мислення з власного досвіду)
2.1 Актуалізація опорних знань
2.1.1 Метод «Мозкова атака»
2.1.2 Метод «Гронування»
2.1.3 Метод «Асоціативний кущ»
2.1.4 Метод «Асоціативний логічний ланцюжок»
2.2 Усвідомлення змісту
2.2.1 Метод «Запитання — відповідь»
2.2.2 Творчі завдання
2.2.3 Метод «Думайте — Працюйте в парах — Обмінюйтеся думками»
2.3 Рефлексія
2.3.1 Запитання про реакцію читача
2.3.2 Творчі завдання
2.3.3 Таблиці порівнянь
2.3.4 Метод «Сенкан»
2.3.5 Метод «Прес»
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
ВСТУП
Критична грамотність, як і демократія,
визначає здатність діяти в суспільстві як
мисляча особистість
К. Мередіт і Дж. Стіл
На сучасному етапі навчання літератури значну роль відведено вихованню вдумливого читача — людини з розвиненим критичним мисленням, здатної оцінювати себе і навколишній світ, що неможливо без формування базових якостей особистості, розвитку її активного начала. Саме такій меті можуть слугувати інноваційна педагогіка і продуктивне навчання, що спрямовують процес навчання не лише на засвоєння досвіду, а на розвиток в учнів умінь створювати нові, ефективні зразки й моделі особистісної діяльності.
Тема «Розвиток критичного мислення учнів на уроках світової літератури», над якою працюю вже 5 років, вибрана не випадково. На мою думку, навчити учня критично мислити – це якнайкраще підготувати до життя в демократичному суспільстві. Навчання критично мислити є важливим завданням, а тому потрібно запровадити його у систематичну практику викладання. Критичне мислення – це не об’єкт вивчення , а результат навчання, це момент у мисленні, коли критичний підхід є шляхом взаємодії ідеї та інформації. Це активний процес, який або стимулюється, або трапляється спонтанно, що дає можливість учневі аналізувати інформацію, ставити під сумнів, об’єднувати, переробляти або відкидати. Процес навчання і критичного мислення ефективніший, коли учні мають змогу застосовувати засвоєнні знання до реальних життєвих завдань. Література, встановлюючи контакт учнів з минулими епохами та сучасним світом, забезпечує умови для успішної соціалізації. Досвід героїв, з якими учням доводиться зустрічатися в процесі вивчення літератури, формує особистісну позицію дітей, дозволяє робити оцінку вчинкам.
Засобами критичного мислення формується здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, перевіряти і переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою позицію. Вкрай необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно, адаптувати своє мислення до мислення інших людей, бути толерантним і сприйнятливим.
РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ СУЧАСНОГО УРОКУ ЛІТЕРАТУРИ
В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ
Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь та навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Нового звучання набуває не стільки констатація проблеми, скільки доцільність та шляхи її розв’язання. А відтак нового акценту заслуговує співпраця на уроці вчителя і учня, що будують свою навчально- пізнавальну роботу навколо художнього твору, інформації про нього та його творця. Саме тому в полі зору педагога-словесника мусить лишитися вирішення проблеми, як допомогти дитині осягнути перш за все саму себе, відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності, а відтак відповідні відчуття, що дають спілкування зі словесними шедеврами. Вдається реалізувати такі завдання лишень на уроках співтворчості, побудованих на абсолютно паритетних умовах, де вчитель і учень як рівний з рівним намагаються осягнути у спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі, що знаходиться під враженням від спілкування з текстом. На вчителя покладаються організаторські функції: як скерувати роботу, в яке русло направити думки.
Тому навчити критично мислити не просто. Є низка умов, які вчитель має створити в класі для успішного залучення учнів до процесу критичного мислення.
Для заохочення учнів до критичного мислення вчителеві необхідно:
- виділити час та забезпечити можливість критично мислити;
- дозволити учням вільно розмірковувати;
- приймати різноманітні ідеї та думки;
- сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
- забезпечити безризикове середовище, вільне від глузувань;
- цінувати критичне мислення учнів.
У свою чергу учні мають:
- розвивати впевненість у собі і розуміти цінність власних думок та ідей;
- брати активну участь у навчальному процесі;
- ставитися з повагою до різноманітних думок;
- бути готовим продовжувати стверджувати чи заперечувати судження.
РОЗДІЛ 2. БУДОВА УРОКУ ЗА ТРИФАЗНОЮ МОДЕЛЛЮ
(Приклади використання методів критичного мислення з власного досвіду)
Наступним кроком до розвитку критичного мислення є побудова уроку за трифазною моделлю.
Три фази критичного мислення:
- Актуалізація опорних знань.
- Усвідомлення змісту.
- Рефлексія (міркування).
На уроках я використовую такі методи критичного мислення за трифазною моделлю: мозкова атака; «гронування»; «асоціативний кущ»; «асоціативний логічний ланцюжок», «запитання — відповіді»; «думайте — працюйте в парах — обмінюйтесь думками»; запитання про реакцію читача; творчі завдання; таблиці порівнянь; «сенкан», «мікрофон»; «прес».
2.1.Актуалізація опорних знань
2.1.1. Метод «Мозкова атака»
На першому етапі, актуалізації опорних знань, що має за мету підвести учнів до формування запитань та мети навчання, я використовую метод «Мозкова атака», тобто учні складають список понять, які їм відомо з теми, яку вони вивчатимуть. Наприклад, при вивченні у 5 класі теми «Класична японська культура. Мацуо Басьо» пропоную учням зануритися в атмосферу лунаючої музики та дати відповідь на запитання: «Музику якої країни ви зараз почули? Що відомо вам про цю країну?». Учні діляться знаннями з усім класом, записуючи на дошці все, що їм відомо про Японію:
- країна, де сходить сонце;
- «сумо»;
- сакура – символ Японії;
- «нецке»;
- високорозвинені технології;
- кімоно.
2.1.2. Метод «Гронування»
Метод «Гронування» теж використовую на уроках з метою навчити учнів вільно мислити на задану тему, який можна з успіхом використовувати на різних етапах уроку. Так, наприклад, у 7 класі при вивченні теми «Втілення в образі Бермана найкращих людських рис (за новелою О. Генрі «Останній листок») пропоную підібрати риси характеру, притаманні Берману,
2.1.3. Метод «Асоціативний кущ»
Стратегію «Асоціативний кущ» проводжу на уроках для встановлення асоціативних зв’язків, а саме:
- Називаю учням головне слово або фразу (наприклад, «Гамлет»),
- Потім пропоную записувати слова та фрази, які спадають на думку.
- Строго регламентую час.
Цей вид діяльності краще проводити в невеликих групах. Як приклад можу навести «Асоціативний кущ» учнів 8 класу «Гамлет».
Можна скласти «Асоціативний кущ» на початку вивчення теми, а потім доповнити його при закріпленні. Отже, учні на початку вивчення теми встановлюють рівень власних знань. Доповнюючи «Асоціативний кущ» новими поняттями, встановлюючи нові зв’язки, учні усвідомлюють знання, отримані на уроках світової літератури.
2.1.4. Метод «Асоціативний логічний ланцюжок»
Розвитку асоціативного мислення сприяє побудова асоціативного логічного ланцюжка, що дуже подобається учням. Наприклад, при вивченні у 9 класі казки-новели «Крихітка Цахес» Гофмана пропоную побудувати асоціативний ланцюжок «Що символізують Три чарівні золоті волосини?»
Три золоті волосини —► гроші і влада —► здатність привласнювати труд і таланти інших —► осліплення людей —► зміщення уявлення про загальнолюдські цінності —► добро несе зло —► спотворений світ.
2.2. Усвідомлення змісту
2.2.1. Метод «Запитання — відповідь»
Наступним кроком до розвитку критичного мислення на уроці, а саме, в усвідомленні змісту, є використання методики «Запитання – відповідь», на якій хотілося окремо зупинитися. На мою думку, один із найпотужніших інструментів, який може як спонукати, так і відбити бажання критично мислити, є запитання вчителя. Від запитань, які ставить учитель, залежить атмосфера в класі. Тому на своїх уроках я намагаюсь ставити різні запитання – від простих до практичних. Найбільш подобаються і мені, і дітям проблемні та творчі запитання, які потребують максимального мислення. Наведу декілька прикладів. При вивченні в 11 класі роману П. Зюскінда «Запахи. Історія одного вбивці» звертаюсь до класу з проблемним запитанням з елементами диспуту:
«Що означає відсутність запаху в героя твору – Гренуя?»
(Людський запах – це завжди запах тіла, цс власне обличчя, внутрішнє «Я». Як стверджують фізіологи, кожну людину вирізняє лише запах її шкіри. Це означає, що кожен з нас наділений звичайною людською природою. Логічно стверджувати, що головний герой – щось невідоме, незрозуміле, нелюдське, без свого «природного цілого».
Без сумніву, всі види питань важливі та корисні, тому що вони спонукають мислити різними способами. Важливо відмітити, що кожен тип питань розрахований на окремий тип мислення і веде до формування окремих уявлень, які, в свою чергу, допомагають глибоко розуміти інформацію. Таким чином, важливо навчитися задавати питання, які допоможуть удосконалити розумову діяльність. Тому на своїх уроках я також використовую уточнюючі запитання, часто починаючі зі слів: «Отже, ти говориш, що…?», «Якщо я правильно зрозуміла, то…?», «Ти справді думаєш, що…?». Ці питання надають можливість учневі зворотного зв’язку щодо сказаного. Частими є і пояснюючі запитання, починаючись зі слова «Чому?». Цей тип питання спрацьовує тоді, коли у відповіді є елемент самостійності.
2.2.2. Творчі завдання
Особливо подобається учням працювати над творчими завданнями та запитаннями. Вони викликають великий інтерес і виконуються з бажанням, що, в свою чергу, теж важливо. Так, наприклад, у 5 класі при аналізі казки Г. К. Андерсена «Снігова королева» після тривалої бесіди про красу пропоную дітям вивести формулу краси у вигляді математичної формули. Результат не змусив довго чекати. Учні за допомогою кольорових олівців в своїх зошитах без труднощів вивели таку формулу:
У 7 класі при вивченні теми «Петрарка – видатний італійський поет- гуманіст» даю учням творче завдання скласти психологічний портрет Ф. Петрарки: діти письмово доповнюють фразу, розпочату вчителем.
ЛІРИЧНИЙ ГЕРОЙ СОНЕТІВ: замислений, ховається від людей, палає таємним пламенем; у його душі неспокій; відчуває солодкі муки; схожий на човен без керма.
2.2.3. Метод «Думайте – Працюйте в парах – Обмінюйтеся думками»
Таку методику критичного мислення теж не обходжу на етапі уроку «Усвідомлення змісту». Учням пропоную обдумати якесь питання, що стосується уроку. Відповіді можна записати. Потім учні утворюють пари і порівнюють свої відповіді. Далі кілька пар діляться відповідями з класом.
3. Рефлексія
Рефлексія як останній етап уроку за трифазною моделлю є ще одним кроком до розвитку критичного мислення. Це та фаза процесу навчання, на якій учні звертаються до вивченого раніше і виконують певні дії з ним. Вони досліджують зміст вивченого, обмірковують нові знання, визначають свою позицію щодо порушених проблем.
Є багато варіантів використання фази рефлексії. Протягом одного уроку можна реалізувати багато видів роботи, а деякі запланувати для домашнього завдання або для продовження на наступному уроці. Я використовую такі методи критичного мислення на фазі рефлексії.
3.1. Запитання про реакцію читача
Після прочитання тексту я ставлю базові загальні запитання, спрямовані на виявлення емоцій учнів:
– Що відчули? Над чим змусило замислитися прочитане?
3.2. Творчі завдання
Наприклад, після вивчення у 5 класі теми «Вірш Алкмана “Сплять усі верховини нічні”» пропоную таке домашнє завдання:намалювати настрій вірша, використавши потрібні, на вашу думку, кольори. Малюнок розмістити у формі трикутника.
3.3. Таблиці порівнянь
Про роль порівнянь у пізнанні яскраво свідчить відомий афоризм: «Все пізнається у порівнянні». Прикладом тому є завдання у 5 класі після вивчення поезій Алкмана, Гете та Лермонтова скласти та заповнити порівняльну таблицю.
3.4. Метод «Сенкан»
Після опрацювання теми учні можуть написати короткий віршик (п’ять рядків) на вивчені поняття. Наприклад,на останньому уроці у 8-му класі з вивчення теми «Західноєвропейська поезія» даю завдання скласти сенкан зі словом «вагант».
ВАГАНТ
Вільнодумний, веселий
Пише, бешкетує, мандрує
Совість свого похмурого часу
Винахідник
3.4. Метод «Прес»
Учні продовжують речення за планом:
- Я вважаю, що…
- …тому, що…
- …, наприклад,…
- Отже, я вважаю…
По завершенню теми «Творчість Мацуо Басьо» у 5 класі пропоную дітям скласти власне хоку. Ось приклад одного з них:
На небі хмарки,
З обличчя сльоза.
В душі сумота,
І наморочиться голова, (с.)
Неможливо обійтися без цікавого творчого завдання і після прочитання казки С. Я. Маршака «Дванадцять місяців», де надаю можливість дітям відчути себе справжніми казкарями та написати твір з казковими елементами на тему: «Моя зустріч з дванадцятьма місяцями». Фантазія дітей вражає, думки просто захоплюють, слухаючи та читаючи дитячі «шедеври». Наведу приклад одного з таких.
Моя зустріч з дванадцятьма місяцями
Я би дуже здивувався, якщо зустрівся разом з дванадцятьма місяцями. Познайомившись, я кожного з них попросив про щось.
У січня попрохав, щоб на новорічні свята була сніжна та морозна погода для того, щоб проводити канікули з друзями. У лютого попросив, щоб було багато снігу та не дуже холодно. У березня – щоб раніше стало тепліти. У квітня – щоб прилетіли птахи та почали розпускатися бруньки на деревах. У травня попрохав, щоб почали цвісти плодові дерева, щоб розквітали квіти на лугах. Липень повинен бути дуже теплим і веселим. Серпень хай потурбується, щоб було небагато дощу, бо людям потрібно зібрати врожай хліба. Вересень завжди радує нас різноманіттям овочів та фруктів, хотів би, щоб врожай завжди був багатим. Жовтень хай нас порадує голубим прозорим небом, золотим та багряним листям. Щоб у листопаді не було багато дощів та щоб виглядало сонечко. Грудень повинен в свій час укрити землю білою ковдрою , щоб природа відпочивала.
А в усіх разом я попросив би, щоб ніколи не було стихійних лих та люди завжди раділи приходу кожного місяця.
Отже, розвиток критичного мислення учнів на уроках світової літератури забезпечує продуктивний обмін думками, відкритість новим ідеям та знанням, право кожного учня на свою думку, можливість висловити розумні докази та здатність зробити це. Як приклад, розробка власного уроку у 8 класі за темою: «Дон Кіхот – вічний образ всесвітньої літератури», де я використала інтерактивні види і форми робіт, методи критичного мислення, а саме: роботу в групах, мозкову атаку, роботу по картах за схемою «Відповіді: тези – докази. Приклад із тексту», метод проектів у вигляді плакатів та альбому, складання «сенкану» та метод «Мікрофон» (див. розділ II «Методична робота»).
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Без сумніву, фундаментом реформи освіти сьогодні є критична грамотність. Вона обумовлює рівень успіху в оволодінні сучасними високопрофесійними практичними вміннями, стимулює створення спілки, якій притаманна відкритість та взаємообмін думками, можливість висловитися та здатність зробити це. Тому зараз відводиться нова роль знанням; саме знання впливають на процес становлення людини-професіонала XXI століття. Я впевнена, що при проведенні певних освітніх реформ, одним із ключових напрямків є розвиток критичного мислення, навики якого забезпечують прийняття оптимальних зважених рішень в любій професійній області.
Безумовно, впровадження технології критичного мислення стимулює .створення спілки активних вільно мислячих і відповідальних особистостей, в якій панує атмосфера інтелектуальної співпраці. І сьогодні, на мою думку, виникає необхідність у проведенні таких уроків літератури, які б розвивали практичні навики критичного мислення, ефективну пізнавальну діяльність учнів, головна мета яких сприяти успішному оволодінню сучасними практичними вміннями ефективної інтелектуальної діяльності, пов’язаними з роздумами над проблемними питаннями, обміном думок, позитивної самооцінки.
Учень удається до критичного типу мислення при вирішенні задач, формуванні висновків, вірогідної оцінки та прийняття рішень. При цьому учень думає, а, думаючи, використовує навики, які є ефективними для конкретної ситуації, типу вирішуваної задачі та проблеми. Тому більшого результату досягають ті учні, які вчаться на уроках знаходити протиріччя в темах, будувати захищені докази, шукати та находити аргументи і факти для підтримки. І навчити цьому повинен вчитель, який досконало володіє технологією розвитку критичного мислення. Саме на нього лягає велика відповідальність за навчання учнів мислити критично. Саме уроки літератури з її високодуховними прозовими та поетичними надбаннями допоможуть учням розібратися у складному інформаційному просторі, знайти правильні відповіді на важливі запитання, навчать приймати вірні рішення, якщо учні будуть володіти вміннями та навиками критичного мислення.
Необхідність розвивати критичне мислення школярів на уроках світової літератури безперечна. Мислячу особистість в суспільстві, яка здатна діяти, визначає її критична грамотність. І цьому повинен навчити грамотний мислячий вчитель, готуючи учнів до життя у демократичному суспільстві, бо того вимагає час розвинених інноваційних технологій, змушує життя XXI століття.